Мужикам

Пишнотіла, гарна жінка... ходить, немов пава,
Та для деяких мужчин - звичайна забава.
Як подивиться у душу - все можна забути!
Така змусить чоловіка на холодне дути.
Хоч не зовсім і тендітна, та душею гарна.
Очі світяться, привітна, тільки справа марна...
Не ходіть ви попід вікна, не свистіть у браму,
Бо вона із того зробить вам велику драму.
Вона знає, на що здатний чоловік удома:
Кине ноги на дивані, бо у нього втома,
Бо прийшов же він з роботи ( бідний наробився),
Прийняв ванну, повтирався, ще й пива напився.
Лежить мужик на дивані і думку гадає,
Ніби зараз колискову жінка заспіває,
А та жінка бідолашна... їжу пре до дому:
- Зараз швидко приготую, навіть через втому.
Я ж з «театру» - ти з роботи. Напевно втомився...
Он, вже бачу, від утоми в куточок забився.
Зараз посуд я помию, приберусь у хаті.
Як ти, милий, почуваєш себе у кімнаті?
Може дує із віконця, чи мала подушка?
Мабуть, сонце сліпить очі, моя мила душка?
Ой, Господи! Все наснилось. За голову взялась,
Подумала про майбутнє, та й перелякалась.
Невже мені самій гірко? Одна лиш розрада,
Ніхто нерви не мотає, не чекає зрада.
Нехай буду гарна й пишна, хай вітер цілує,
Бо в заміжжі, знаю точно, мужик не цінує!