Нiч
І погляд її сліпить аж,
Тому і всі такі схвильовані
Через сміливий макіяж.
Волосся темне зі блакиттю,
А голос ночі ріже слух,
Вона почула, - вітер миттю
Зі хмари дав їй капелюх.
Он, цокотять, ти чув, підбори?-
Великі краплі в тротуар -
Сполохані ми біжимо, як вори:
- Бувай! - Бувай! Аревуар.
Свидетельство о публикации №120051509409