Чомусь всі не хочуть виходити с хати
Мабуть це тому, що не хочуть впіймати
Того навіженого, що вірусом зветься
Невже в нас для нього «капкан» не знайдеться
Ото як впіймаємо, не буде тобі мало
І джосу такого дамо, щоб ти знало
Як людям життя труїти щоднини
І забирати його у людини
Ми не для того живемо на світі
А працювати, вирощувати квіти
Тобі ж не дамо навіть понюхать
Та якщо нас не захочеш послухать
То ми тебе хлоркою чи нафталіном
Або під зад просто дамо коліном
Щоб летів ти туди, звідки примчався
І щоб ніколи до нас не вертався
Ми знаєм, що ті хто цього хотіли
Свої всі діла уже поробили
Зосталось тільки риску підвести
Як від себе підозру відвести
Та ми то всі знаєм куди все іде
До чого воно все оце приведе
Та тільки не думайте, що це вам минеться
Воно вам сторицею все відгукнеться.
***
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2020
Свидетельство о публикации №120051506568
Свидетельство о публикации №120051506568
Рецензии
Хорошо написано. Спасибо.
C теплом,
Малюга Татьяна Николаевна 15.05.2020 16:40 • Заявить о нарушении
C теплом,
Малюга Татьяна Николаевна 15.05.2020 16:40 • Заявить о нарушении