Кружляю без весни

***
Відірваним листочком
Кружляю без весни.
Зруйнованим місточком
Із почуттям вини.

Довірлива натура
Згубила мрійний злет.
Життєва авантюра –
Невизнаний поет!

Через кохання й зраду   
Пройшов як через ліс,
Де всюди на заваді
В очікуванні біс.

Пройшов і озирнувся:
Навколо – пустота.
Роки пройшли, незчувся...
З’явилась гіркота.


Рецензии