Мати

Вечоріе,
Накинуло сонечко темну хустину.
Небо мліє,
І мати поволі підходить до тину.

Співає
Тобі, колисанку, лиш тільки знайому,
Лунає
Вона в голові знов і знов без утоми.

А очі
Вдивляються пилко в далЕчінь за обрій,
Так хоче
Щоб вечір приніс їй даруночок добрий.

Незпинно
Ніч змінює день і по колу години,
А мати -
Чекає, та все виглядає на сина.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →