Очей твоїх погляд куди так тікає,
Ти переді мною, а ніби не знаєш,
Ти дивишся в очі, неначе в імлу,
І ніби питаєш: коли я помру?
Не дійде до того, бо прийде підмога,
Бо нашая браття співа
І кожнеє слово від Бога й до Бога
Допоки ми є - ожива.
Проснулося черв’я і лізе з болота,
Пронурило дні наші й сни,
Мелодії булькають, тембрів сволота,
Усе як в останньому дні…
Любові бажання звелося до сексу,
Тремтіння у свічки одне,
Але як цей спалах не кличе до неба,
То все в тіїм серці помре
І ти, моя юна легенде –
Остання…
Не вірю я в байки думок,
Вони як ті птахи над лісом злетіли
Й розтанули в потік річок.
Дивись мені в очі,
Чому так тікає
По озеру неба блакить?
А може це й була
На синьому небі
Любові останняя мить.
Очей твоiх погляд
© Copyright: Чернявский Александр Сергеевич, 2020
Свидетельство о публикации №120051008853
Свидетельство о публикации №120051008853
Рецензии