Плює війна вогнем, гримить,
дівчатко тулиться до мами.
Не забуває ні на мить:
воює татко з ворогами.
Ось перемога. Де ж татусь?
Не поспішає чом до доні?!
«Верни живого, я молю!»,
шепоче пристрасно іконі.
Життя вирує, час іде,
а дівчинка всіх перехожих
стрічає й проводжа - ніде...
нехай вже б хтось на батька схожий!
Вже доня сива і стара,
з роками виплакані очі...
Змиритись так і не змогла,
бо й досі батька бачить хоче!
ДИТЯ В ЙНИ
© Copyright: Дина Мамедова, 2020
Свидетельство о публикации №120050905138
Свидетельство о публикации №120050905138
Рецензии