Ти ходи та дивись:
так було на землі!
То було так колись:
гибли й діти малі!
Ти ходи та дивись!
Бач, як куля летить?
Дякуй Богу, молись,
що лишив діда жить,
і, що ти народивсь,
що не ти ветеран!
Дід твій відав колись
ниття тіла від ран!
А тепер тут сидить,
сльозам волю дає:
у землі давно спить
брат його, не встає!
Ти ходи та дивись:
так було у житті!
Хвали Бога, молись,
що часи вже не ті!
Ходи та дивись!
© Copyright: Валерия Азовская, 2020
Свидетельство о публикации №120050904734
Свидетельство о публикации №120050904734
Рецензии