Не заболиш в мені - не марю снами,
інстинктам час відведений минув.
Те що було насправді поміж нами -
звичайний зсув
у двох пропащих,- поглядів і планів,
а янголи чекали на обох...
втопились би в чуттєвій ми нірвані,
якби не Правий Бог.
Бо янголи терпінню меж не мали,-
два світлячка Господні між людьми.
Заради нас в них крила відібрали...
а чим платили ми?!
Камінням у душі гріховна ноша,
зкидаю камені у прірву каяття.
І ти зкидай, мій демоне хороший,
рятуй своє життя.
Мiй демоне хороший
© Copyright: Ева Сокол 2, 2020
Свидетельство о публикации №120050608444
Свидетельство о публикации №120050608444
Рецензии