А я пишу
ночами, подумки, спонтанно
і рожевіють у душі
емоції стрімкі фонтани.
Пишу такі прості слова,
що серце спокою не знає,
вночі кричить немов сова
про те, як я Тебе кохаю…
Пишу Тобі про почуття,
про щем і розпач, до світання,
про запізнілі каяття
і про приреченість кохання…
А я пишу Тобі листи
у небуття, у безнадію…
Прошу кохання – відпусти,
і знову марю, знову мрію…
А я пишу…
06.05.2020
Свидетельство о публикации №120050602499