Дещо дивакувато

Дещо дивакувато ти малюєш
.
Ось нащо малюєш дива та гальмуєш
Світогляд рожевого серця по крові
І нащо ти так забагато пильнуєш
Мій погляд, і кроки. Так радо. Ти чуєш?
.
А може облишиш прискорення тиші
Воно особисте, мале, наче птахи
А може майбутнього вбачили виші
Твої окуляри Раллє... тож без фальші
.
Все так бо, але ж на душі порожнеча
Цілком усамітнене поле задачі
А поряд мов поспіхом зібрана втеча
Та два багажа - протилежні дві дачі
.
Наснилось, що потяг летить в прикордонні
Схід сонця грайливо вмикає натхнення
А на підвіконні барвисті долоні
Що в серці у бога, а ззовні - рифлення
.
Ти маєш свій шлях віднайти та покласти
Життя картографієй вчинків та внесків
Ти маєш до сердця спідниці припасти
Розтанути вщент у залишених плесків
.
І потяг. Не бійся пришвидчити кроки
Там дещо зім’яте повітря у часі
Не треба грайливо печерити кроки
Облиш. Шепіт дій знов з‘являється в рясі
.
Лунає у маси, домівки, мов чари
Віканська венЕра назвздОгін за курсом
А ти - ліпша дОчка чарівної хМари
Мов жарт повсякдення. Палай. Сяй між пульсом
.
16.03.2020