Каштан
Наче кремезний дідуган,
Росте давно, вже сотню літ,
Убравшись в канделябрів цвіт.
Він всіх стрічає й проводжає
І щось він знає, і не знає.
Як воїн на посту стоїть
І споглядає білий світ.
Він знає безліч таємниць,
І бачив сотні різних лиць.
А час повз нього тихо йде,
В селі старий каштан цвіте.
Свидетельство о публикации №120050500701