Яблуні духмяні ще в цвіту,
І бринить в садах п'янка весна.
Та вже тане біле марево як сон.
Догорає, вже до літа йде вона.
Скоро відійдуть у небуття
Ці медвяні з солов'ями вечори
Й літо у спекотних днях,
Стане тихо мліти від жари.
І в долонях щедрих принесе,
Всім найкращі запашні дари.
Річку обігріє, хай вона прийме всіх
на свої береги.
Будуть вечори і днини
Всі пропахлі полином і пилом.
Грозові дощі і роси,
трав зелених духмяні покоси.
Теплі зустрічі і розставання,
Ночі темні і кохання.
Ну а потім, що там буде потім?
Потім прийде знову панна Осінь!
Завершення
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120050409382
Свидетельство о публикации №120050409382
Рецензии