*** *** *** *** ***
Кущі смородини у нашому садку
Були такі великі та крислаті,
Що ми могли з сестрою з повитку,
Ховаючись під ними, погуляти.
Тягли туди ми всі свої ляльки
І застеляли гарне покривало,
Аби нам добре двом погратись там,
Бо раптом щось частенько не давало.
Зробивши гарну "хатку" під кущем,
Лягали на те ліжко із ляльками,
Бо в той момент для них - були ми мами
І присипляли їх, співаючи пісень.
А поки наші "діти" висипались,
Ми на кущі смородини з сестрою
Роздивлялись і думали: "Чому вони
Такі вже виросли великі та стрункі,
І мають листя гарне, нарізне,
А ще до того ж - і велике, і міцне?"
Коли вже наші "діти" прокидались,
Із ними разом, дружно потягались,
І починали їх швиденько годувати,
Зривавши грона ягідок із "хати".
Звичайно, їли ми, а не "малята" -
І виростали мамині дівчата!
28.08.1999р.
*** *** *** *** ***
Смородинова хатка
© Copyright: Ольга Сухая, 2020
Свидетельство о публикации №120050407603
Свидетельство о публикации №120050407603
Рецензии