Травневий сад

Ну нарешті, нарешті, нарешті!-
Пролилися дощі, як вино!
Досхочу напилися черешні,
В небі грають хмарки в доміно!

І вагітні тужаться вишні,
Народити  б скоріше  діток!
О, як пахнуть яблуні пишні,
Аж дідусь забув про ціпок!

Буде знову садити розсаду?
А мо брать молодиць,  на приціл?
Ні, прийшов, щоб сп’яніти, до саду -
Повелитель вуликів й бджіл!

І до самої темної ночі,
як моргати зачнуть зірочки,
Той дідусь щось щасливо шепоче,
І цілує деревам гілки...
 


Рецензии
Любовь к земле ласкает сердце деда и он готов перецеловать каждую веточку яблонь и вишен.

С праздником, дорогая. Днём Победы.

Надежда Абалмасова   08.05.2020 08:55     Заявить о нарушении
Спасибо за трогательный отзыв!
Будьте здоровы!

Валентина Козачук   16.05.2020 18:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.