Читаючи думки сторонні...
Тебе я згадую не раз...
Як тихо капа у долоні...
Мій дорогий,до болю час.
Гадаю добротою щирий...
Та не багатий на думки.
Летить...летить немов у вирій...
Та не лелека,а квітки.
Мій цвіт бажаний що є долі...
Не пада ниць,а в небокрай.
Літа,витає нині в колі...
Лови його,та з ними грай.
Цінуй,тримай.Не відпускати...
Неси свій час без вороття.
Бо там...із батьківської хати...
На зустріч йде твоє життя.
(Понкратова.О.В.)
Час
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120050102571
Свидетельство о публикации №120050102571
Рецензии