У весни ще не втомлені очі –
ще до червня є час, ще є час.
Ще дивує уранці співоче
пташеня, що пробуджує нас.
Ще і листячка зелень – не темна,
бо не знала біди на віку.
Ще і сонце на дотик приємне,
ще не палить, а пестить щоку...
Квіточки – ще яскраві малятка,
ще любові нема в голові...
А весняне мале боженятко
бавить жовту кульбабку в траві...
У весни ще не втомленi очi
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120042909651
Свидетельство о публикации №120042909651
Рецензии