Тень ищет твоего плеча... Лидия Скрипка

Лiдiя Скрипка

Торкнулась тiнь твого плеча,
У нiй несказане таїться.
Тремтить вiд подиху свеча,
Немов загаснути боїться.

Якась розгубленiсть у нас,
Чи почуттiв таємна змова.
Сердець вiбрує ледь струна,
Нiяк не клеїться розмова.

Ми захмелiли без вина,
Принишкло щастя полохливе.
Сюди вернулася весна
I дещо благосне й важливе.

Яскраво жеврiє камiн,
Нас огортаюсь дивнi млостi.
Ми опираємося їм…
За мить мiж нами дiвся простiр.

Ми пiддалися, час настав,
Лягли на плечi нiжно руки.
До пульсу пульс, уста в уста…
Кiнець пекельної розлуки.
----------------------------
Лидия Скрипка

Тень ищет твоего плеча,
В ней несказанное таится;
Дрожит от выдоха свеча -
Погаснуть, может быть, боится.

Опять растерянность у нас,
Глядим, как будто два соседа:
Едва дрожит сердец струна,
Никак не клеится беседа.

Мы захмелели без вина,
Притихло счастье боязливо,
Но возвратилась к нам весна
И веет благостным мотивом.

В камине искорки взвились,
Истома в воздухе осталась,
И мы на камень оперлись….
Пространство между нами сжалось.

Мы поддались, наш час настал,
Легли на плечи нежно руки.
И в такт – сердца, уста – в уста…
Конец мучительной разлуки.

28.04.2020


Рецензии