Останнiй день Помпеi

Спекотне сонце загортало день
Обіймами гарячими своїми.
Багато співу, радісних пісень,
Що серце завмирало з ними.
Аж раптом пилом небо все-
Летить велична колісниця!
Ще трохи кіньми шлях знесе
Бог Аполлон у ній привітно
Вітає місто знов своє!
Помпеї славлять бога храм-
Споруду світла,і краси, мистецтва,
Який став покровителю життям
Ще центром торгу і мистецтва.
Народ шанує Аполлона:
Сміливий красень в славі цій
Ведуть бика в честь дня такого
Бенкет іде в Помпеях всіх.
А сяйвом сонячним так грало
Спекотне тіло те Помпеїв
Хіба ж то місто відчувало,
Що враз заслонить світ тунелі...
Немирний велетень Везувій
Щось позіхав, у квітах весь,
І паща з попілу беззуба
Дим розгортала до небес.
Ковтав він жадібно повітря,
Бо жаром дихало в очах
Ні луки в кремовій палітрі
Не знали, що чекає - жах.
Стомився день...Дозріла ніч
В Помпеях, зморених гулянням...
Бог Аполлон гуляв і річ
Красуні мовив від кохання.
Та швидко хмара величезна
Згорнула магію нічну:
І зорі випила, кремезна,
І з неба попіл - на біду.
Везувій полум'ям пекельним
Їв серце впевнених Помпеїв:
Де так кипіло сьогоденням
Життя гостинне для пісень.
Знущалась лава язиками
Червоно-жовтих тих потвор
І смерть з Хароном танцювала
Під шипотиння тих горгон.
Помпеї,з муками, вмирали
Сади заливши кров'ю всі.
Ще довго чувся, на прощання,
Трагічний стогін із душі.

25-26 квітня 2020 рік. (Хорватія)