Ек спував нам Полонский,

Ты ны Ёж, Катяр!

…И останьня недзелька,
Коли стрэне щэ пекна
Васю дзесь на КамГЭСе,
Эх, Надзейка-камсорг!

И на здымку мы вмесце!
Эх, вспамины! Каб если…
Ну, хоць нейка прынцэска
Ды в пасцельк да Коць!

Ды куды зарэ впэрыш
Шось такэ вжэ у тэе!..
Ведь жовтек фсех жалее.
Да й сыбэ ексь-каксь.

Нашо страшны болезни
Нам дэсь распространеты.
Да й воды а ны в лэйбый
Ны було в той час.

От нас кынулы в нешта:
Кувыркайсь до ранне хоть!
Эх, а трапка чы нека
Чы выдро падмыватц.

И мы мучывся з бесьмы,
Но никак, а ни ейко
Не вбивав ни пуд сцегна,
Хоть визжала аж Таньк.

Так було й в Дыржыни, хе…
Ой, как губы вслащела ж
Пианерка Марыська!
Да дэ б стул чы тахта…

И потий, дурынь Кепка.
Ты на гэ ж но й спотрэбыся,
Тая кветка чудесна,
Шо аж прагла Васьк.

А колы счас огленыся –
Ох, якый жэ був гэршко!..
Ну, да дэ в нек книжэнцый
Шо вчытны про то:

Шо куда и кахда безапасн.
Залытив жэ раз са Наташк.

Ёга ж эта вам путь в гараж.
А НЕ испыТань.

...ну, от шо гэтой бобик
Знае про Кота


Рецензии