Я не повинна думати про те
І не повинна я про те писати,
Але душа втомилась нудьгувати…
Бо правда – суть, що майже над усе.
Та фальш, те лицемірство, та брехня
На серце давить гірко і досадно.
І залишки життя, мов маячня,
Лунають якось тихо безпорадно.
Все повернулось просто навпаки,–
Мов чорна смуга, тяжко йти що кроку…
Лише надія гонить ті думки,
Та гоїть серця рану ту глибоку.
Нудьга
© Copyright: Виктория Губанова-Лях, 2020
Свидетельство о публикации №120042209238
Свидетельство о публикации №120042209238
Рецензии
Вiдчуваю у Вашому вipшi прозорicть думки та глибину. Хай щастить!
Аркадий Ляховецкий 27.04.2020 19:49 • Заявить о нарушении
Аркадий Ляховецкий 27.04.2020 19:49 • Заявить о нарушении
