Метафора

Метафора повинна будуватися на відчуттях: виснути у повітрі, бриніти на язиці та у серці.
М — метафізика, море, магнитизм, маятник — про стихійне, те, що можна, але не необхідно вимірювати, адже цінно просто своєю наявністю, буттям.
Е — евдемонізм, еволюція, егоїзм — те, розуміння чого що робить людину людиною, відрізняє від тварини.
Т — талан, трапеція, точність — робота з чим не можлива без правил.
А — абрис, абсент, абсолют — щось ефемерне, незначне, або навпаки — занадто значуще, що по краплям виливається в океан, якісний, глибокий літературний твір, витвір мистецтва.
Ф — факел, фанатизм, футуризм — незвичайне, те, що звертає на себе увагу, робить акцентуацію, уяскравлює навколишнє.
О — ода, р — реальності — прикрашення того, що відбувається, відзеркалення оточення внутрішнім свічадом творця.
Вичерпним хотілося б вважати есе, а океан метафор нехай дна буде позбавлено.