Сигнал

Поема

               Христу Спасу
               з любов’ю присвячується


Ти, Боже, знав,
що ми вже брили


я розгорявся — як народжувалась
                Бангладеш
та Він сказав:
цей камінь, що чрез нього ти
                впадеш
(егеж) або він сам на
тебе упаде!


був брила а Христос дав мені сили
і хам як видереться
на верхівки веж —
щоб жадне тіло не спіни;лось
то Христа брила — вибухне безмеж!!
а все ж —
яде;рне сонце— внутрішніх — зійде
проміннями тепло і світло
розповсюдить
аж оживуть у ньому люди!


й поглине сонце це Його
світлих людей
так що любов і дружбу ще зацінять
коли підтримка — хріном стань а
не впадеш


Христе святий,
ти мене освятив? —
бо рік: «На голові
                далеко не зайдеш...»


 
Чи та зневірилася — Бангладеш
і там як скрізь —
гуляє — вірус
я пропечатаю
їхні серця безмеж
з любов’ю —
бо й Ти читав
те, що занесено
про Тебе на папірус!!!


Лівий зірвався — на свободу,
я, правий, — на свободу
вирвавсь!!
Що не слово — то Бог і вирва!!!

01.04.2020,
Київ


Рецензии