(Присвячується І. Б.)
Він біг над прірвою все своє життя,
Але раптово пішов він в небуття.
Але душа не вмирає, а вічно живе
І тільки над могилою вітер гуде.
Дуже складною його доля була,
Але працював він в поті чола.
Він всупереч пережив дві війни.
І оголошений винним без вини.
Він був на межі смерті і буття,
Але не ховав свої щирі почуття.
Свою Батьківщину дуже любив,
Заради неї працював він і жив.
І темні хмари над рідною землею
Розлучили назавжди його з нею.
Жив на чужині до кінця життя,
Доки не припинилося серцебиття.
І він похований далеко від дому,
Життєву нарешті скинув він втому.
Душа не вмирає, вона вічно живе.
І тільки над могилою вітер гуде.
Вiн бiг над прiрвою
© Copyright: Олег Рычихин, 2020
Свидетельство о публикации №120042003035
Свидетельство о публикации №120042003035
Рецензии