Бумеранг повертаеться

Одного разу зустрілися Галя Богданець та Марина Масовець  на полі під час садіння картоплі. От зробили жінки собі перерву , сіли щось перекусити та й почали одну розмову:
Галю, запитала Марина:
 - « А ти чула що з  наступного місяця має подорожчати в 2 рази комбікорм. Треба піти на базар і закупитися про запас, бо свиней не буде чим кормити».
Маринко, відповіла Галя :
- « А я чула що пшениця має подрожчати в 4 рази. Микола  щойно з Києва приїхав, каже що там такий капець робиться...  Треба швиденько бігти на базар закупити пшеницю , бо не буде чим курей кормити »
Потеревеніли дівчата на городі, посадили картоплю , тай пішли до дому.
Рано Галя приходить на базар щоб купити комбікорм та пшеницю. Побачила там свою сусідку Катерину Красаву  та й каже їй :
- « А ти чула що має подорожчати комбікорм та пшениця. Треба негайно купувати поки ще старі ціни».
Катерина  купила собі гарні шкіряні туфлі на літо, та решту заощаджень, що заробив її чоловік Степан і тримав в носку на чорний день під матрасом їхного спільного ліжка в спальні, позичала на рік своїй кумі ,по американському методу -  під проценти, так шоб чоловік не дізнався,  а тут самій гроші потрібні, щоб хозяйство з голоду не вмерло. От і почала голосити та панікувати  Катерина на базарі шо ж це робиться у світі... :
- «Люди добрі, чи ви таке чули, що комбікорм і пшениця мають знову подорожчати...»
  Хто в цей час був на базарі побачив як панікує Катерина почали до неї підходити, та висловлювати свою думки на цю тему . Хтось на Катю накричав, хтось пожартував, хтось заспокоїв, хтось обізвав її брехухою.... Ми ж люди, ніхто не без гріха.  Катерина й уявити собі не могла, що є  така стаття Адміністративного Кодексу України в якій говориться що:
 «Поширювання неправдивих чуток тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку».
Тим часом проходив через базар Петро Адольфович Паскуда...
Петро мав нелегке дитинство. Хоть його батьки видавали себе за інтелігентних людей, за закритими стінами практикувалася диктарура і повний контроль, де з маленьким Петриком ніхто не цяцькався , не рахувався, не брав до уваги той факт що дитина має свій простір, свої  потреби, і свої границі,  що в неї є якість почуття та права. Приходили батьки додому з роботи,  і мати з батьком весь накопичений за цілий день негатив виливали один на одного. Поскільки батько був сильніший за матір, то після таких сварок мати свої  негативні емоції скидала на маленького   ні в чому не винного свого єдиного синочка.
 Це ж мале дитя, що воно там розуміє, теля,  немає у нього ніяких прав .  Хай тільки спробує матір не послухатися, хай тільки спробує її про щось зайве запитати :
 - « Закрий свою ротяру і мовчи.... Жодних зайвих питать! Як смієш зі мною таким тоном розмовляти, я твоя мати! А що це ти за оцінки приніс!  Ти неук необтесаний. Уб’ю скотину, як ше одну четвірку принесеш! Чоловіку, де ремінь. Ану нарешті почни робити зі свого сина слухняну дитину,  справжнього  чоловіка ! А тепер тобі кара . Коли всі діти граються ти будеш сидіти дома і читати книжки. Я тебе витренерую на інтелігентну дитину, щоб це мені не коштувало. Ах ти ж порося смердюче, знову додому брудний прийшов. Не шануєш материного труду.  Як не поприбираєш в своїй кімнаті, можеш взагалі забути що тебе батьки люблять, б’єш в сусідських дітей, ніяк не вгамуєшся, дибіл, тюрма по тобі плаче... «
І в такій ото атмосфері ріс Петрик. Особливо  ніхто з батьків з нього шкіру не здирав і не бив до стану непритоми, були там час від часу пару синяків за те що показав свій характер, що показав свою злість, образу, цікавість, смуток, жаль, розчарування, сльози, проявив свою ініціативу ,яка не була в гармонії з політикою його батьків. Проте  контроль дома мав Петрик як у гестапо, не було в сім’ї жодного діалогу між старшим і молодшим поколінням. Ніхто в політику батьків Петрика не вмішувався і захистити дитину було нікому. Щоб вижити в такій атмосфері, та щоб заслужити любов своїх батьків, Петрику довелось видавити з себе усі свої почуття, особливо ті негативні, пов’язані з його батьками. Поки Петрик виріс, його крихітна душа встигла повністю здрентвіти. Відчуття майже вмерли, але його ємоції нікуди не ділися. Ріс Петрик і разом з ним росли його ємоції як повітряна куля.  З того часу про багато що Петрик забув. Та своїх батьків  Петрусь не перестав любити , і шанував їх як було сказано в Біблії. І виріс на інтелігентну кваліфіковану людину ,як того хотіла його мати. І з часом навіть був вдячний за таке гестапо-виховання своїм батькам, бо іншого сценарію просто не знав.  Проте не навчився як любити  самого себе., бо ніколи не бачив як це робили його батьки.  Взагалі не розумів цього слова і не усвідомлював собі що така любов і повага до себе самого взагалі існує.  В його свідомості це був абсолютний нонсенс.  Не навчився також вести з людьми діалог.  Ніколи нічого в людей не просив, тільки брав силою. Зате добре навчився сам себе критикувати і сам на себе лаяти, так я це робила його мати. Був повний ідеалів і такого ж вимагав від інших. Не знав чого хоче від життя, відчував  глибоко в собі невпевненість , неповноцінність, якийсь недосит і дикий страх. Але на зовні нікому цього не показував. Виглядав на сильного парубка який ніколи не плаче. Перейняв техніку поведінки своїх батьків. І будучи дорослим,  вів себе відносно інших дорослих людей, так як колись в дитинстві його батьки вели себе з ним. Коли бачив що хтось робить не так як повинно бути , виривалася з нього велика злість до тієї дорослої неслухняної людини . І щоб відчути полегшення, мав потребу наказати цю людину, поставити на місце, як не фізично, то емоційно знищити, зруйнувати її. Для нього це було питання життя і смерті. Не усвідомлював Петрик одного, що це в ньому накопилося так багато дитячої злості   до своїх батьків яких любив і шанував більше ніж самого себе. І щоб ця емоційна куля трохи зменшилася і не розбомбила Петрика,  час від часу випускав свій пар на оточуючому його середовищі.

І тут Петру Паскуді на базарі трапилася Катерина Красава !
- « Зараз я тобі покажу де раки зимують» , подумав про себе Петро. Підійшов до Каті і каже:
- - « Катерино, ти що порушуєш тут дисципліну, що ти тут паніку розвела. Стаття 173 Адміністративного Кодексу України по тобі плаче».
Катя в ще більший ламент, в ще більшу паніку.  А Петро до Каті і каже:
-« Так Катерино, або ти  мені привозиш безплатно мішок картошки,  50 штук яєць, 2 курей і пів порося, або будеш обробляти на виправних роботах мій огород, або штраф заплатиш державі. Вибирай ! Свідків у мене достатньо. Право і держава по моїй стороні» . Петя нікого і нічого не боїться, навіть Бога.  Справляє враження впревненого в собі парубка, грамотний, начитаний, вивчений.  Потім уважно подивився на Катю, а Катя гарна молодиця, Петру мало стало картоплі, йому ще й Катю захотілося.
А Бог кожного по- своєму вчить. А те що людина не знає усіх законів Всесвіту , не звільнює її від відповідальності перед Богом. Всього ж людина знати не може. Вона ж не Бог. От і живе в цьому світі щоб розвиватися, пізнавати через любов Бога, та хоть на якусь частину бути подібною до Нього.
Катя годра була, шей трохи скупа, а може мала інші на то причини, один тільки Бог знає що було в голові у Каті.  Для  Каті це такі гроші  великі,  це ж стільки комбікорму та пшениці за ці штрафні гроші можна купити, і в сімї лайка і шо ж люди подумають про неї що вона таку паніку розвела, порушниця великого порядку , будуть дивитись на нею як на скажену воду, враг народу. Це ж який позор !  От вона язик прикусила та й з Петром перед Богом свою гордість відпокутувала.
Прийшла Катя до дому, тай каже до свого чоловіка:
- « Степане, а ну вліпи-но мені 2 рази добре в око, в яке хочеш. Винна я перед тобою». 
Стапан згадав тут , що 5 років тому Катька пропалила його любіму сорочку яка приносила йому щастя на роботі. Бо під час прасування задивилася як в її улюбленому серіалі  Фернандо пристрастно цілує Кончіту.  Ще й набралася наглості сказати Степану ,що він її так як по телевізору ніколи не цілував, все робота та робота.  І от у ньому за 5 років стільки злості на Катю накопилося, що він не міг пропустити такої нагоди. А тут Катерина ще й сама просить. Яаааак замахнувся, як вліпив їй. Так як Катя хотіла. І таке у Степана на душі полегшення. І в Церкву не треба йти на сповідь каятися. І суміння не буде мучити. І жінка дорікати не буде. Сама ж попросила.   А Катя ж крихітна дівчина, ох мало того шо душа болить, то ще й той ляпас ,на пів щелепи ,такий болючий про який сама напросилася. Як заплаче Катерина, пригорнулася до чоловіка , та й розповіла Степану про те що сталося на базарі.  Сепан любить свою дружину. Злий на Петра як чорт. Пішли вони з Катьою в медпункт, взяли всі які треба справки, а потім в міліцію.  І так Петру  за його ідеали і любов до ближнього, боком вилізла і безплатна  картопля і яйця і кури  і свиня і Катя,  а перш за все стаття 173 Адміністративного Кодексу України.
Після того що пережив Степан, пішов в продовольчий  магазин  купив собі пляшку горілки перцовки , а потім завів Катю у ювелірний магазин і купив своїй коханій дружині перстень з брилянтом ,про який Катя його вже три роки просила. Ше й на курорт заграничний свою Катерину вирішив звозити, щоб переплюнути  Фернадно і Кончіту.
 А на Петра чекав вже новий світ, про який колись попереджувала його кохана мати...
Вчіться любити і шанувати себе.  Будьте  щирими самі з собою.Коли людина любить і поважає себе, вона любить і поважає оточуюче її середовище . У неї немає потреби кривдити, руйнувати і контрулювати інших людей з якими вона не погоджується в чомусь. Вона будує власний кольоровий світ в гармонії зі світом в якому вона живе.   Ваша грубість і ненависть до людей рано чи пізно вилізе вам же боком. Вчіться бути людяними, це нелегко, але це можливо ! Пізнавайте себе.  І вибачайте людям їхну злість, бо як казав Христос, люди самі не розуміють що вони роблять. І наказуючи інших, вони наказують себе . Вибачити сторону яка тебе кривдить легко, коли бачиш дно студні.
І пам’ятайте, чим більше в вашому серці любові , тим швидше  бумеранг повертається до того хто його кинув в вас.


ТАТ (18.11) 19.04.2020