Ти залишаєш усюди макросубстанції
Так хочеш порушити чийся закон
Піснею, дотиком, прямою трансляцією
В моїй конституції перейшла рубікон
Зафарбований тобою мій світ
А раніше картини у рамках висіли
Гра почалась, настигає гамбіт
Куди перетягнеш всі свої сили?
Ти малюєш губами свій чорний квадрат
В пошуках кращої інтерпретації..
І губишся котиком в акурат
Але все ж таки йдеш до спільної станції
Заберу тебе потягом у світлий тунель
Знаєш як пахне світанок наодинці?
Може ти і не цукор, хіба я карамель.. втамуємо спрагу по краплинці?
А наприкінці коли вже нап'єшся
Дай знати мені який хочеш смак
Вода лиш потрібна для роботи серця
Для набуття форми та інших ознак
Все інше будується на спинах єдинорогів
В рядках із казок де принц на коні
Де козак йде на Січ до Дніпрових порогів
Де кріпак хоче ніц на чужій стороні
А. СУПРУН
макросубстнц
© Copyright: Андрей Супрун, 2020
Свидетельство о публикации №120041800874
Свидетельство о публикации №120041800874
Рецензии