Свавiльна й гарна птахо ти моя...

Художній переклад вірша арабського поета
Фаззи "Ласточка строптивая моя..."

Свавільна й гарна птахо ти моя,
Від мене в піднебіння відлітаєш.
Десь там, за хмарами, умить розтаєш,
Побачивши замріяні края.
Я розумію, з’явишся у сні
Подібно лагідній граційній птиці,
Змахнеш з височини крилом орлиці -
Цілющу воду я ковтну з криниці:
Поранена грудина не болить,
Якщо в минуле затулити хвіртку.
Від пісні янгола душа моя тремтить,
В якій з’єднатися навік повинні.
І тільки там, у тій далечині,
Де бірюзове небо гляне в море,
Побачу щастя дійсного вогні,
Але кохання льодом захолоне.

/м. Махачкала, квітень 2020 р./

(Фото з особистого архіву)
____________________________

Ласточка строптивая моя...
Фазза
                ~~~~~~~~~~
Ласточка строптивая моя,
  От меня опять ты улетаешь,
    Где-то там, за облаками таешь,
      Чтоб увидеть дивные края.
        Знал, что унесёшь ты мой покой,
          Трепетная, ласковая птица…
            Чтобы гордо в небо устремиться  –
              Смело распрощаешься со мной.
                Раненое сердце заживёт,
                Мы закроем прошлого тетрадку,
                Ангел белокурый песней сладкой
                За собой беспечно позовёт.
                Только там, на краешке земли,
                Под огромным бирюзовым небом,
                Я найду наш мир, в котором не был,
                И любовь, что мы не сберегли…
                ~~~~~~~~~~