Так хочеться назад, в Дитинство!..
Нехай - в голодне, бідне, босоноге.
Але там міни не літали з свистом,
Там крали теж, але не так... потроху.
Там не було ні БЕХ, ні наркоманів,
там не палили ліс і трави в лузі.
І "дев"яносто п"ятих" на дивані
не бачили, із чіпсами на пузі.
Там віруси на волю не пускали
заради політичних інтересів.
(А ЩО пускали - ми того не знали!)
Бо не було статистики у пресі.
Про страх, покору не скажу, не знаю.
Але тепер - це страшно, аж до болю.
Безвихідь... Безнадія серце крає
А Віра є ! Та тільки - в Ласку Божу.
А.Я.
Безнад я...
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2020
Свидетельство о публикации №120041303238
Свидетельство о публикации №120041303238
Рецензии
