Вчорашній сон я згадую з теплом. Він дуже добрий до оселі сам прийшов. Його обличчя було світле, доброзичливе. Він шлях до мого дому знов побачив і знайшов. Приніс він мармелад лимонно - помаранчевий. І простягнув його до серця і до рук. Душа вмить стала по - квітневому знов сонячна. І я його обійняла як найщиріший друг. Здавалось, що знайомі ми роками. І доля знов звела нас, як на диво. А може дійсно, ми не знали самі, Що в цьому році буде незвичайне літо. Різниця в віці зовсім неважлива, Коли у серці прокидається кохання. Ніколи не втрачай свою надію, Все буде добре: щастя, ніжність і світання
12. 04. 2020
Мармелад
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2020
Свидетельство о публикации №120041208707
Свидетельство о публикации №120041208707
Рецензии