Квiти на смiтнику
І прикро, коли це бачиш.
Недоречно щось казать,
Від вигляду їх - плачеш.
Але колись вони напевно
Стояли гордо в скляній вазі.
Але тепер це все даремно.
Не мають потреби в повазі.
Колись вони були потрібні,
Завжди бажаними були.
Але тепер цього не видно,
Бо давно вони відцвіли.
Ось вони лежать на морозі,
Не допоможе нічого вже їм.
Видно в небі весняні грози.
На смітнику теперь їх дім.
Свидетельство о публикации №120041202026