Ось двир, а ось хата...

Ось двір... ,
А ось хата... ,
А далі... ,
За тином... ,
Садочок росте...
І наче кровина, наче як мати,
Сумною, садочком додому іде...
То вишню возила вона продавати,
А ту, хай їй грець, і за руб не беруть...
А ще, так буває, що вам казати -
За черви, прокляті, на тебе оруть...
А мати, тоді, весь день простояла,
Щоб хліба купити брату й мені...
Знала б ти мамо, моя ти рідненька -
Я бачу ту сценку часто вві сні...
...Повз мене пройшла, а ні пів слова
І погляду навіть не бачив її...
А може навмисно так мама зробила ?
Інакше наснився б той погляд мені...
Стою... ,
Від думи відходжу...
І навіть забув... куди я зайшов...
Ось двір...,
А ось хата...- рідне подвір'я !
На сповідь... до тебе,
Крізь роки... , прийшов...

10-11.-04.2020 р.
Володимир Козачок
11.04.2020 р. 19:52


Рецензии
Перед мамою завжди відчуваємо провину... Але сон - то підказка душі з Небес, щоб задумались над своїми вчинками, щоб оглянулися, чи з Богом живемо...

Светлана Шакула   13.04.2020 05:44     Заявить о нарушении
Підписуюсь під кожним вашим словом ! В них правда життя !
Дякую Вам ! Хай Вам щастить !

Владимир Козачек   13.04.2020 06:05   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.