Ось двир, а ось хата...
А ось хата... ,
А далі... ,
За тином... ,
Садочок росте...
І наче кровина, наче як мати,
Сумною, садочком додому іде...
То вишню возила вона продавати,
А ту, хай їй грець, і за руб не беруть...
А ще, так буває, що вам казати -
За черви, прокляті, на тебе оруть...
А мати, тоді, весь день простояла,
Щоб хліба купити брату й мені...
Знала б ти мамо, моя ти рідненька -
Я бачу ту сценку часто вві сні...
...Повз мене пройшла, а ні пів слова
І погляду навіть не бачив її...
А може навмисно так мама зробила ?
Інакше наснився б той погляд мені...
Стою... ,
Від думи відходжу...
І навіть забув... куди я зайшов...
Ось двір...,
А ось хата...- рідне подвір'я !
На сповідь... до тебе,
Крізь роки... , прийшов...
10-11.-04.2020 р.
Володимир Козачок
11.04.2020 р. 19:52
Свидетельство о публикации №120041109381
Светлана Шакула 13.04.2020 05:44 Заявить о нарушении
Дякую Вам ! Хай Вам щастить !
Владимир Козачек 13.04.2020 06:05 Заявить о нарушении