Казка про гречку та Мамаеву уздечку

          (Казки для дорослих)

    Чи не цікавились ви, шановні добродії, таким пікантним питанням - звідки бере початок дивна звичка декотрих персонажів стрибати у гречку?
    І чому саме у гречку, а не, скажімо, у кукурудзу чи соняшники? Наразі про засновника  цього стрибання офіційна історія умовчує, тому пропонуємо вам, шановні,  послухати всюдисущу сороку-білобоку, яка приносить на хвості найцікавіші новини. 
    Ось що тут настрекотала усезнаюча птаха. Може ця оповідь якимось боком торкається деяких епізодів з біографії  і ваших знайомих.

                ***
Ці плітки були відомі й за царя Гороха,
Може правду люди кажуть, може й брешуть трохи…
.
Уявіть живу картину: десь у чистім полі
Чоловік кремезний їде на коні поволі.
.
Шабля в піхвах, нова збруя, кінь не знає втоми -
То козак Мамай  прямує із війни додому.
.
Вже на обрії, за полем, видно рідну хату,
Там козачка жде Мамая, а діточки – тата.
.
Захотілося  Мамаю сісти відпочити
Та смачного сала з торби взять перекусити.
.
Кинув поглядом: праворуч жито та пшениця,
А ліворуч… мама мія, в гречці молодиця!
.
Наче куриця із гриля, смажиться на сонці.
Де взялось такеє диво? Ще й без охоронця!
.
Аж Мамай роззявив рота й попустив уздечку,
Раптом кінь вильнув наліво та й стрибнув у гречку.
.
Глянув ближче - та це ж Сонька, хай йому болячка!
Популярна серед хлопців козака землячка.
.
Вже козак не хоче й сала, закортіло меду,
Не духмяного із гречки, а що там… сперЕду…
.
Ось лежить козак на сонці - спина вже згорілапша,
Сонька ж в гречці разів десять за цей час зомліла.
.
А тим часом над полями  шастає сорока,
І фіксує все, що бачить своїм пильним оком,
.
Щоб до ранку розповсюдить по усій країні
Ексклюзивні - «ВІД СОРОКИ» жарені новини.
.
Бо народ усе таємне завжди знати хоче,
А сорока-білобока по селу стрекоче:
.
Буцімто козак невинний, то погана збруя,
Що в козацьких шароварах не стримала бурю. 
.
Розлетілися новини по усій окрузі,
У сороки ж, бачте, всюди є хороші друзі.

Отож, любі та кохані, підтягніть  уздечку,
Щоб ваш кінь раптово здуру не стрибнув у гречку.
      
       Василь Непийвода м. Бахмач, 2020 р.


Рецензии