Володимир Висоцький Пiсня папуги

Володимир Висоцький “Пiсня папуги”

Послухайте всi - я ж бо вже зшаленiв!
Папуга - пірат я - загроза морів!

Народжений ще за царя я Томка
В бананно-лiановiй хатi,
Отцем какаду, але правда така,
Що вiн ще не вмів розмовляти.

Змiнив, як то кажуть, багато адрес,
Мене полонив злий Фернандо Кортес, -
Почав мого батька одразу ж сварить,
А тато з Кортесом не мiг говорить.
Не міг, бо не вмів говорить.

І, щоби помститись, - з зорі й до зорі
Талдичив три слова, всього лише три.
Себе вперто змушував - гей, повтори:
«;Carramba!», «Коррида!» і «Чорт забери!»

Послухайте всi - я ж бо вже зшаленiв!
Папугу - пірата - загрозу морів!

Нас шторм на зворотній дорозі настиг,
Мені було важко, Pepito.
Англійська фрегат, який звали всi “бриг”
Взяв на абордаж це корито.

Був бій рукопашний три ночі, два днi,
Й з піратами  жити дiсталось менi.
Почав я ходити на різних судах,
Бував в теплих водах й в північних льодах ...
На різних піратських судах.


Я каву з какао попив доладу,
Щоби привiтав я їх: “How do you do!”
Але я талдичив з зорі до зорі:
«;Carramba!», «Коррида!» і «Чорт забери!»

Послухайте всi - я ж бо вже зшаленiв!
Папуга - пірат я - загроза морів!

Сто років в піратах - то й став я мудрiш!
Та якось матросик кирпатий
Продав мене в рабство за ламаний гріш,
Та я вже умiв розмовляти.

Турецький паша зломав ніж, бо, як вам
Я голосно вигукнув: “Па’ша, Салам!”
І ледве не стрiнув Кiндратій пашу,
Коли він дізнався, що я ще й пишу,
Читаю, та вiршi пишу.

Я Індію бачив, Іран й Мароко’,
Бо я - індіівідум, не попка-дурко.
(Так дикi вважають,  їх хата - гори!)
;Carramba! Коррида! І чорт забери!

© Володимир Туленко. Переклад, 2020

https://www.youtube.com/watch?v=sUlXAxAjSqE

*****
Владимир Высоцкий “Песня Попугая”


Послушайте все - ого-го! эге-гей! -
Меня, Попугая - пирата морей!

Родился я в тыща каком-то году
В банано-лиановой чаще.
Мой папа был попугай какаду,
Тогда еще не говорящий.

Но вскоре покинул я девственный лес,
Взял в плен меня страшный Фернандо Кортес, -
Он начал на бедного папу кричать,
А папа Фернанде не мог отвечать.
Не мог, не умел отвечать.

И чтоб отомстить - от зари до зари
Твердил я три слова, всего только три.
Упрямо себя заставлял - повтори:
«;Caramba!», «Коррида!» и «Черт побери!»

Послушайте все - ого-го! эге-гей! -
Рассказ Попугая - пирата морей.

Нас шторм на обратной дороге настиг,
Мне было особенно трудно.
Английский фрегат под названием «бриг»
Взял на абордаж наше судно.

Был бой рукопашный три ночи, два дня,
И злые пираты пленили меня.
Так начал я плавать на разных судах,
В районе экватора, в северных льдах...
На разных пиратских судах.

Давали мне кофе, какао, еду,
Чтоб я их приветствовал: «How do you do!»
Но я повторял от зари до зари:
«;Caramba!», «Коррида!» и «Черт побери!»

Послушайте все - ого-го! эге-гей! -
Меня, Попугая - пирата морей.

Лет сто я проплавал пиратом, и что ж?
Какой-то матросик пропащий
Продал меня в рабство за ломаный грош,
А я уже был говорящий.

Турецкий паша нож сломал пополам,
Когда я сказал ему: «Па;ша, салам!»
И просто кондрашка хватила пашу,
Когда он узнал, что еще я пишу,
Читаю, пишу и пляшу.

Я Индию видел, Иран и Ирак,
Я - индиивидум, не попка-дурак.
(Так думают только одни дикари.)
;Caramba! Коррида! И черт побери!

© Володимир Висоцький. Текст, музика, 1973