Я люблю спостерігати як ти спиш
І пливеш у своїх мріях недаремних.
Зранку подумки прошепчеш, ну якби ж
Відбувалось це не тільки коли темно.
Я люблю спостерігати як ти йдеш
І чекаєш, ну коли подіє кава?
Переповнений автобус. Ну авжеш.
І дорога під колесами дірява.
Я люблю спостерігати за вікном,
І чекати, як нарешті вимкнеш світло.
І ти вийдеш зголодніла вже давно.
У твоїх очах тобі це все набридло.
Я люблю на кухні ввечері як ти
Втамувавшись зачиняєш холодильник.
З душу вибігши бажаєш лиш лягти,
Не забути б раптом завести будильник.
Я люблю як ти чекаєш вкрившись сон,
Щоби вранішню поповнити нестачу.
В тихій темряві на стіл кладеш смартфон.
Та нажаль, я тільки в снах своїх це бачу
Я люблю спостерiгати
© Copyright: Юрий Санкин, 2020
Свидетельство о публикации №120040702486
Свидетельство о публикации №120040702486
Рецензии