Дорога в н куди до заблукано молод

В отих малих, погорджених істот.
Черпає світ, як із бджолиних сот.
Діла його безбожницько уперті
Ведуть до пустки, виродження, смерті.
Кров людську буде пити аж до дна,
Не вірить - правда в світі лиш одна,
Надію покладає в власній писі.
Та все записано у ,,Чорній Книзі" :
У Книзі Смерті, демонічних вір,
У ній усі, хто втратив Божий зір
І прагнув мати демонічну силу -
Пройти не зможе він попри могилу.
Бо зрозуміти не зумів обман,
Попав у морок, несусвітній стан.
Хто у казкову вирветься нірвану,
Загоїти не зможе свою рану -
Бо то ілюзія, насправді плач:
Нірвана - добре спечений калач,
Який їдять заблукані створіння,
Радіють, що позбулися терпіння
І вирвались у світ своїх ідей,
Де вже нема ні зла, ні злих людей.
Вони не знають: та предивна сила,
Що дала душам їх орлині крила
І завела аж на вершини гір -
Не ангел світла, а жахливий Звір,
Якому служить чорнокнижник - гуру;
А ти у те багно потрапив з дуру.
Не подолаєш сам у собі зло,
Яке тебе і нищило, й пекло.
Забудь ОУМ, магічну кундаліні,
Бо зло вмирає лиш в індійськім кині,
А в світі цім веде запеклий бій.
Твоя могутність - то царина мрій,
Відвічна, з раю пущена спокуса.
Тебе врятує тільки Хрест Ісуса.
Веде до правди лиш одна дорога,
Спастись не зможеш, сину мій, без Бога!
Олег Кривобочок
ТІ ( Польша)




(Попытка  перевода на русский язык)

ДОРОГА В НИКУДА (до заблудившей молодежи)

 И в этих маленьких и уничиженных, вот,
Черпает мир, как из пчелиных сот.
Дела его безбожные упорно, вы поверте,
Ведут к пустоши, вырождению и смерти.
Кровь человеческую будет пить до дна,
Не веришь – но правда в мире лишь одна,
Надежду покладают, в спеси собственной одной,
Записано все в  « Черной Книге », той:
В Книге Смерти, демонического безверия,
В ней все, кто потерял Божественного зрения
И стремился получить демоническую силу -
Пройти не сможет он, минуя и могилу.
Потому что,  не сумел понять обман,
Попал во мрак, неимоверный стан.
Кто в сказочную вырвался нирвану,
Тот долго заживить не сможет свою рану -
Ибо иллюзия, на самом деле -  плач:
Нирвана - хорошо испеченный калач,
Который едят заблудившие создания,
Радуются, что избавились страдания
И вырвались в свой мир, своих идей,
Где уж нет зла, ни злых людей.
Они не знают: что предивна сила,
 Дала их душам те орлины крыла
И завела их на вершины гор - поверь
Не ангел света, а ужасный Зверь,
Которому и служит чернокнижник - гуру;
А ты в ту грязь попал, конечно, с дуру.
Не одолеешь сам в себе ты зло,
Которое тебя уничтожало, и пекло.
Забудь ОУМ, магическую кундалини, но
Ибо зло умирает лишь в индийском кино.
А в мире сем ведет ожесточенный бой,
Ваша мощь - это сфера желаний и разбой.
Исконное, из рая пущенное искушение
Тебя спасет лиш Крест Иисуса и терпение.
Ведет же к правде лишь одна дорога,
Спастись не сможешь, сын мой, ти без Бога.
Олег Кривобочок.
Т.И. (Польша)