Н. Бидненко
У дитинстві розбиті коліна…
Поруч мама – сльозинки втира.
Ну, а я все спішила невпинно
Все пізнати скоріш, бо – пора.
Гострий біль від падіння і рани –
З мотоциклом не вправилась раз…
Ці уроки були, мабуть, рано.
Вже і шрами сховав щедрий час.
У сувої мій досвід завито,
Роко-дні прудко в осінь летять…
Тільки серцем, любов’ю розбитим,
Набуваємо мудрість життя.
***
В детсве коленки сбивала...
Рядом мама - слезинки стирала.
Ну, а я всё спешу неустанно
Всё познать и скорее, так надо.
Боль сильна от падения, раны -
С мотоцикла упала я раз...
Испытанье случилось так рано,
Даже шрамы укрыл щедрый час.
В свиток опыт тот был завёрнут,
Роко-дни быстро в осень летят...
Только сердцем, любовью раздёртым,
Набираем мы мудрость сейчас.
Опыт
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120040511194
Свидетельство о публикации №120040511194
Рецензии