Ти був просто перехожим,
Та минав невпинно час,
І мене ти потривожив,
Та…стіна є поміж нас.
Своїм поглядом чаруєш,
І думки кудись ведуть,
Але їх, на жаль, не чуєш,
Та вони щодня снують.
Я боюсь тобі зізнатись
Про думки і відчуття…
Лиш на чудо сподіватись…
Та не день, і не життя.
А чудес буває мало,
І не в кожного чомусь.
Випускає доля жАло…
Його трішки я боюсь.
Але віри не втрачаю,
Час розставить всі крапкИ,
Бо на щастя я чекаю
Кожен день…усі роки.
04.04.2020 р.
Вiри не втрачаю
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120040405423
Свидетельство о публикации №120040405423
Рецензии