(сонет)
Мій час настане, - Прощавайте, кореша!
За тілом вірус прийде, мо, безносий і зубатий.
Старий мій труп не вартий ні гроша,
нехай бере, бо невелика втрата!
Можливо, що життя було і коштує вірша,
й не страшно зовсім помирати, - віриш,
що завтра переселиться душа
в якусь там птицю, а чи звіра.
Ось тільки би не трапився облом -
ти мрієш волелюбним стать орлом,
співучим соловейком чи слоном могутнім,
але зя’вивсь невдахою, невтішним письмаком,
й цілком реально можеш стать ослом,
повзучим тараканом чи козлом смердючим.
coverсія
До дня смiху
© Copyright: Петр Скорук, 2020
Свидетельство о публикации №120040402035
Свидетельство о публикации №120040402035
Рецензии