Скелю цілує хвилями вітер,
він такий ласкавий і ніжний.
В цілому світі замало літер
аби назвати його дар грішний
Пропусти його крізь все своє,
дай йому волю розігнатися.
Твоє яскраве минуле таке живе,
не знехтувати і не скористатися
Формує нас неначе з глини
чи ми самі щось додаємо,
сьогодні життя швидкоплинне
ми на місці, хоч завжди йдемо
З’явилась тріщина на скелі
чому? Від нього? Ніяк не видно.
Ми з ним безтурботні, веселі
цілуй, мені це так необхідно
Кричати, не маючи голосу
буревій, що ковтає перешкоди
бігти, не знаючи шляху
в таку любу мені негоду
Візьми мене на свої крила
щоб я стала вітром вільним
разом з тобою б світ облетіла,
що завжди буде божевільним
Скеля
© Copyright: Хейли, 2020
Свидетельство о публикации №120040400018
Свидетельство о публикации №120040400018
Рецензии