Як боляче, коли старіє мама,
Волосся сріблом покриває сивина.
«Роки, зупиніться, їй ще дуже рано!»
І мама вже зовсім не молода…
Красу її зморшки нещадно з’їдають,
Вже рідше я чую її дзвінкий сміх,
Та промені світла в очах не згасають.
Здоров’я і молодість вернути хто б зміг.
О, мамо! Лишайтесь зі мною подовше!
Нехай спокій твій ніхто не турбує.
Якби ж хто ліки від старіння віднайшовши,
Нехай їх усім мамам подарує.
Ти крізь життя несеш на своїх крилах
Важкий тягар безжалісної долі.
Ніхто й ніщо тебе не зупинило!
Ти – приклад для мене незламної волі!
Ти все віддаєш заради своєї родини,
Ти – янгол наш, небес благословення,
За тебе, матусю, нехай молитва лине,
Моя безмежна любов, моє натхнення!
Як боляче, коли стар мама
© Copyright: Суряднова Анна, 2020
Свидетельство о публикации №120040305335
Свидетельство о публикации №120040305335
Рецензии