Темно навкруги, темно у серці,
Місця немає, навіть веселці
Не має мети, не має і серця,
Чому ж воно так швидесенько б‘ється.
Не має засмаги, біле створіння,
Не має думок, звідки ж прозріння, що
Сонце погасло у Всесвітті синім,
І стало навкруги все темним, єдиним.
Все стало як мертвим, тихо в душі,
І тільки з неба плачуть дощі
Не має нічого, навіть кохання,
Звідки тоді в серці вагання?
Не має мети, не має і серця,
Чому ж воно так швидесенько б’ється?
Темно навкруги...
© Copyright: Валери Карпова, 2020
Свидетельство о публикации №120040108918
Свидетельство о публикации №120040108918
Рецензии