Не кожен знає день і час,
Коли навік заплющить очі,
Бо це приховано від нас
Містичним покривалом ночі.
А все набуте - злий тягар,
Важке надбання, варте вади,
Останній каверзний удар,
Якому ТАМ - ніхто не радий.
Свідомість притчу воскресить
Про вушко голки та верблюда...
Та промайне життя за мить,
І враз збагне: не буде ЧУДА.
Чекати будуть, та - не там,
Де тиха радісна дорога,
Веде в небесний світлий храм
Усіх, хто справді вірив в Бога.
Пророцтв очікує ОРДА,
Рахує дні, боїться вмерти.
Питають; "Як Сковорода
Знав точний час своєї смерті?"
Яка різниця, гидка тля,
Коли вас піт холодний вкриє,
Від вас лише зітхне земля,
Й не поховають, а - ЗАРИЮТЬ.
Багато званих, обраних - не дуже...
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2020
Свидетельство о публикации №120033003299
Свидетельство о публикации №120033003299
Рецензии
Щоб не зарили - через вогонь, та прямо у небеса.
А попіл - за вітром.
Иван Иванченко 2 25.07.2020 18:59 • Заявить о нарушении
А попіл - за вітром.
Иван Иванченко 2 25.07.2020 18:59 • Заявить о нарушении
Завжди цінував почуття гумору, проте тут воно недоречне. "ЗАРИЮТЬ" - це те ж саме поховання, тільки без сердечної поваги, можливо навіть любові, переживання та глибокого смутку і скорботи. Звісно, ви можете заперечити мені, згадавши обряди індусів... і таке інше. Між рядками саме у фіналі йдеться про ВІДНОШЕННЯ до людини, яка відійшла у вічність, чи... лише готується це зробити.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 25.07.2020 21:10 Заявить о нарушении
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 25.07.2020 21:10 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.