Володимир Висоцький Ну от i все! Скiнчився сон гли

Володимир Висоцький “Ну от і все! Скінчився сон глибокий!”
 
Ну от і все! Скінчився сон глибокий!
Ніхто ніщо вирішувать не має!
Я зараз йду окремо, одинокий,
По полю льотному, з якого вiдлітаю!
 
Відвідаю надводну я обитель,
Що кораблем прозвали інші люди.
Мій капітан, мій друг і покровитель!
Давай з тобою щось хоча б забудем!
 
Забудемо що-небудь - це важливо!
Все - жінку, iз якою ми знайомі!
Все пам'ятать - це просто неможливо.
Так це і не потрібно, нащо - хто ми?
 
© Володимир Туленко. Переклад, 2020
 

*****
Владимир Высоцкий “Ну вот и всё! Закончен сон глубокий!”
 
Ну вот и всё! Закончен сон глубокий!
Никто и ничего не разрешает!
Я ухожу, отдельный, одинокий
По полю лётному, с которого взлетают!
 
Я посещу надводную обитель,
Что кораблём зовут другие люди.
Мой капитан, мой друг и мой спаситель!
Давай с тобой хоть что-нибудь забудем!
 
Забудем что-нибудь — мне нужно, можно!
Всё — женщину, с которою знакомы!
Всё помнить — это просто невозможно.
Да это просто и не нужно — что мы?
 
© Владимир Высоцкий. Текст, 1969