Ой iз рiчки, з-за городу

Ой із річки, з-за городу
Дівчинонька несла воду,
Зустрів її хлопець бравий,
Чорнобровий і смуглявий.

– Дівчинонько моя люба,
Ти – моя надія й згуба.
Лиш тебе одну кохаю,
Своє серце рву і краю.

– Що ж сказати, козаченьку?
Ти запав мені в серденько.
Як приходить темна нічка,
Хочуть бачить тебе вічки.

– Притулити, обійняти,
Біле личко цілувати.
Я готовий, моя мила.
Що ж зі мною ти зробила?

– Не моя провина в тому,
Що віддала серце тому,
Кого щиро я кохаю,
З ким надію жити маю.

06.03.2020 р.


Рецензии