Давно до мене не приходить
Давно до мене не приходить
Наснага творча до життя.
В душі вирують мутні води,
Думки не зводять до пуття.
Корисливими пацюками
Мої найкращі почуття:
Розбиті зовсім, до нестями,
Позаду світ без вороття.
У храмі мовчки ставлю свічку,
Щоб заздрість в горлі не пекла.
Життя бурхливу, світлу річку
Долаю згадкою села.
23.08.04.
Свидетельство о публикации №120031808946