* * *
Батькові улюбленому
Степану присвячується на примаверу
Надрані вуха — це весна! —
Як ясніє!
І як ясніє!
І грімкотіння снігу, що був
в снах!
Й решето сонечка тапленьким
сіє...
Й лизання криг — і то зрання; —
водолизання —
заспівання!
І чим попало криг — в дорозі — прикривання...
Й рябіння вод — нашвидко й навмання!!
І батько — мені вуха дер,
щоб не мочив штани, не тер,
і пам’ятав що Боже вибрання —
на все є Боже вибрання!
Та математику ти зрозумів?
Нащо на кригах ще катаєшся
щодня!!
Мабуть і зараз
серце там тепло ще сіє:
і як ясніє!..
і як ясніє...
27.02.2020
Надран вуха це весна
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2020
Свидетельство о публикации №120031104478
Свидетельство о публикации №120031104478
Рецензии
