Кагда vалееш об утрате,

Ты помніш вновь і вновь ту v Мышк.
Бо вот: казаЛось бы-к, нормаjно зь
Іj сочыТаjІця з ёj Цігр.

Ты но ключі бы подобрав бы v
Да j, оj, іды но, Мыш, сюды!
Бо шо кохаты в рідныj хатцы,
Колы j батьків уvэ бы j ныц.

Но ныц ны выjдэ, пане Кату, ш
С того заjДросНого влічінь.
Бо заjцы дроsы vа j зjідаЮць
А во, в свынынцёвы, дывы.

А в Дывыні!.. о, там палае
Шэ нехта пан Шаліхін-Бык!
І рідна маты чы познае
Твоі, Башар, заjіЗды в дыч.

А ну, vыны jіjі – з ногамы,
Ты v бач, заліЗла ва в пусціль!
Не! То ны vінка j ны коханка!
Бо Валі но ныма сюды.

Шабашы? З ведьмы? Не, куды!
Іды бітэлю разве зjіv.
В пытэльцы завшы шмат дырків v.
Віш, Шівка j скачэ, хі!..

То в пань ны Бріль! То ГоловНіцк!


Рецензии
Неожиданно... Интересно. Классно!

Добрый день!

Валентина Скопинцева   15.03.2020 09:50     Заявить о нарушении
Очень рад, что Кіпріде поНараВільЛось!

Васыль Брыль-Кобзар   28.03.2020 02:05   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.