Не до смаку менi

Я не писати вже не можу,
бо так душа моя болить,
що новоявлені вельможі
надбання нищать всіх століть.
Що не в пошані рідна мова,
ліси і ріки, земля й народ.
Їх розвелося ціла прорва,
до влади лізе всякий зброд.
Не до смаку мені що творять
несамовиті ці дільці,
стоять без лісу лисі гори,
неначе їх поїла міль.
А де раніше вирувала
пшеничним колосом земля
там бур'яни повиростали,
літають зграї вороння.
Шматують на друзки країну,
народ від того потерпа,
пани вже бісяться від жиру
святого в душах їх нема.
Лиш на словах ті “патріоти”
безмежно“люблять”рідний край
і проявляють всі “турботу”,
коли до влади йдуть у рай.
А людям кісточки кидають,
неначе зголоднілим псам,
ось так про люд вони всі дбають
а обіцяли ж слугувати нам!
              ---
Помилуй люблячий Господь,
пошли Твій Дух у їх серця!
Палає в душах хай вогонь
Тобі служити до кінця.
Дай мудрості їм управляти
й ходити по Твоїм стежкам,
щоб край наш міг лиш розквітати,
як повесні природи храм!