Найкращий стимул "битого" митця -
Голодний шлунок та тверезий розум,
Коли думки ширяють без кінця,
Та власне "Я" стає у третю позу...
Надмірний залишок "гарячих" відчуттів,
Майстерно сконструйовані акценти,
Сяйне шедевр, та... хоч би й не хотів,
Під вишукані вигадок моменти.
Загроза сну: в засаді - кава й чай,
Вразлива Муза тицяє сюжети...
Польоти "фентезі"... галактико, - бувай,
Я в іншім вимірі. Строчу свої сонети.
Напівбоги торують шлях назад,
Чарівним цвітом, схожим на гербери.
Дорога слави мчить крізь райський сад,
Веде в театр на перший ряд в партері.
Священна аура, завмер в інтризі зал,
Моє творіння втілюють актори.
Це ж... космос. Як закручений фінал!
На мою честь вже дзвонять всі собори.
Я тішуся, що всіх досяг вершин,
Що слава осідлала мої плечі...
Мене штовхали в спину п'ять мужчин,
Шипіли: "Не хропи, це ж - творчий вечір..."
Облом
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2020
Свидетельство о публикации №120030904124
Свидетельство о публикации №120030904124
Рецензии