Стоїть біля хати, мужик волохатий,
волося сплелося, й давно не голився.
скінчилися кошти, перуку зробити
вже й мила немає, щоб голову мити.
Все дивиться з сумом, на поле та ферму
яка в невідоме пішла на перерву,
а ще донедавна, він був гуртоправом
і мав заробіток і кожний день страву.
Немає роботи у будні й суботи,
і всі його дні, немов вихідні,
Колись були гідні, державі потрібні,
а зараз мов морок, кому вже за сорок.
Укр. Сто1ть б1ля хати
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120030203006
Свидетельство о публикации №120030203006
Рецензии
